Карантин – що ж воно таке?

Ми всі звикли карантин асоціювати в основному, із закриттям шкіл та інших навчальних закладів, які, скоріше, сприймались як додаткові канікули для здорових дітей.

Сьогоднішня ситуація видалась набагато серйознішою, ніж ми могли собі уявити, і, схоже, настав час передивитись наше ставлення до цього поняття.

Отже, поняття карантину визначено у Законі України «Про захист населення від інфекційних хвороб», у якому сказано, що карантин – це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

На період карантину можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

На територіях, де встановлено карантин, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування надається право (крім обмежень у навчальному процесі і пересуванні по території дії карантину, що вже запроваджено), також:

залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов’язаних з його використанням.

Сподіваємось, що до такого все-таки не дійде, але зараз треба бути готовим до будь-якого розвитку подій.

Щодо вимушеного зупинення роботи підприємств, установ та організацій, які працюють для обслуговування населення, і віддалений режим роботи для них не вихід, – ситуація для них не дуже приємна.

Наразі у КЗпП про карантин не сказано нічого, і таке зупинення діяльності підпадає під визначення такого поняття, як простій (ст. 34 КЗпП) – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Ст. 34 КЗпП також вказує, що у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою (або на інше підприємство), але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Простій на підприємстві не з вини працівника оформляється наказом власника або уповноваженого ним органу та складається акт простою у довільній формі, де фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи.

Щодо оплати праці на час вимушеного простою (карантину) – він оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

При цьому якщо у колективному договорі передбачено більший розмір оплати у разі простою, то така оплата здійснюється у розмірі, передбаченому колективним договором.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Разом з тим, у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики сьогодні розробили пакет антикризових заходів, які спрямовані на підтримку бізнесу в період негативного впливу фінансової кризи, викликаної ситуацією з коронавірусом.

Ось пропозиції комітету, які запропоновано на цей момент:

Звільнення від будь-якої відповідальності за порушення податкового законодавства протягом двох місяців. Можливо, цей термін буде продовжено.
Звільнення від сплати ЄСВ всіх самозайнятих осіб терміном на два місяці.
Заборона на проведення перевірок до 1 липня 2020 року (крім камеральних).
Декларації фізособам-підприємцям пропонують дозволити подавати до 1 липня 2020 року.
Звільнення від сплати земельного податку, якщо земля перебуває під об’єктами, які використовуються у підприємницькій діяльності до 31 травня 2020 року.
Звільнення від податку за нерухомість до 31 травня 2020 року (тільки в частині комерційної нерухомості). Тобто, якщо, наприклад, у людини магазин, який він змушений закрити на період карантину, він не буде платити податки на землю і нерухомість.
Набуття чинності законів про застосування касових апаратів і програмних РРО для малого бізнесу відкласти на три місяці.
І що особливо важливо – виплати за вимушений простій на час дії карантинних заходів співробітникам підприємств пропонують звільнити від податку на доходи фізичних осіб.

Тому ми уважно слідкуємо за новинами у законодавстві і будемо надалі Вас інформувати.

Міцного усім здоров`я!