Робота під час карантину

Отже, сьогодні, 17.03.2020, на ранковому позачерговому засіданні Верховна Рада прийняла ряд законодавчих актів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби.

Щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів прийнято наступне (законопроект №3220) :

не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року;
встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з 18 березня по 30 квітня 2020року;
подовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;
не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю;
об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 1 березня по 30 квітня 2020 року;
звільняються від нарахування та сплати ЄСВ на період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року самозайняті особи – ФОПи, фермерські господарства та особи, які проводять незалежну професійну діяльність.

Зверніть увагу! На жаль, пункт, про який говорили в Комітеті Ради з питань фінансів, податкової та митної політики напередодні щодо звільнення від податку на доходи фізичних осіб виплат працівникам за час вимушеного простою у цей закон не потрапив. Тому наразі роботодавці залишаються з обов’язком утримувати і сплачувати ПДФО І військовий збір за звичайними вимогами – 18% ПДФО та 1,5% ВЗ.

ЄСВ із таких виплат теж нараховується і сплачується теж за загальним правилом – 22% і 8,41%. При цьому не забуваємо про 2/3 від окладу (тарифної ставки), які виплачуються за час вимушеного простою.

Як бачимо, суттєвих пільг для бізнесу з найманими працівниками немає. Тому єдиним прийнятним виходом з цієї ситуації для тих, хто змушений призупиняти діяльність у зв’язку із карантином на нашу думку – це за погодженням з працівниками оформляти відпустки без збереження заробітної плати на період, дозволений законодавством. А далі – переходити на вимушений простій.

Щодо інших норм, прийнятих в рамках невідкладних заходів для попередження та лікування коронавірусної хвороби, запроваджується також таке (законопроєкт №3219) :

віднесення юридичного факту введення карантину до форс-мажорних обставин;
проведення закупівлі товарів, робіт та послуг необхідних для цієї мети без застосування процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»; і стовідсоткову попередню оплату за такі товари, роботи та послуги;
звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);
можливість роботи вдома для працівників, державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування та надання за їх згодою відпустки;
надання права власникам змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов’язковим інформуванням населення про це через веб-сайти та інші комунікаційні засоби;
продовження строків отримання та надання адміністративних та інших послуг;
заборона на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

І, мабуть, один з найкращих заходів – доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19) у розмірі до 200 відсотків заробітної плати на період здійснення відповідних заходів.

Щодо штрафних санкцій за порушення законодавства :

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000грн до 34 000грн), на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000грн до 170 000грн).
Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, – карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000грн до 51 000грн) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, – будуть каратись позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Як бачимо, ці заходи стосуються кожного. Тому пристосовуємось до нових реалій, миємо руки, пильнуємо себе і близьких!

Міцного усім здоров`я!