Квітневі «карантинні» новини законодавства

1 квітня підписано ще один «карантинний» закон –  №540-ІХ від 30.03.2020р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Закон досить великий  і стосується змін у багатьох інших законах, але тут ми спробувати вибрати те, що  найважливіше, на нашу думку, для бізнесу. Отже

  1. Щодо збільшення лімітів для ФОПів :
  • Для першої групи збільшено  до 1млн.грн на рік,
  • Для другої групи – до 5млн.грн,
  • Для третьої групи – до 7млн.грн.

Окремих норм щодо введення в дію цих змін не має, тому можна сподіватись, що ці ліміти можна буде застосовувати до визначення обсягів доходів за 2020 рік.

  1. Щодо орендної плати, на скасування якої всі сподівались після оприлюднення законопроекту №3275.

Нагадаємо, як цю статтю було прописано у проекті закону :

У випадку запровадження ….карантину, обмежувальних заходів, в результаті яких наймач зазнає обмежень в можливості використовувати майно за його призначенням (в тому числі через обмеження або заборони здійснювати діяльність, яка здійснювалась наймачем до їх вжиття з використанням цього майна), розмір плати за користування нерухомим майном (його частиною) не може перевищувати сукупного обсягу витрат, які наймодавець здійснив або зобов’язаний здійснити для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплати вартості комунальних послуг впродовж періоду дії відповідних заходів.

В опублікованому ж законі формулювання змінено, і нам залишили ось таку статтю:

«З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

Тобто може бути звільнений, а може і не бути… Це все – на розсуд орендодавця.

Тому орендна плата – не скасована.

  1. Щодо податкових пільг в частині плати за землю та податку на нерухоме майно : пільгу залишили лише на період березня 2020 року. Тож якщо ви встигли подати уточнюючу податкову декларацію зі зменшенням податку за березень та квітень 2020р., тепер доведеться подати ще одне уточнення з «поверненням» нарахування за квітень. Термін подання таких уточнень визначено до 30 квітня 2020р.

При цьому термін сплати податку на нерухоме майно та плати за землю  за квітень  2020р.  без нарахування пені та штрафних санкцій продовжено до 30 червня 2020р.

  1. Щодо трудового законодавства

Внесено зміни у визначення  трудового договору. А саме, із його визначення (ст. 21 КЗпП) забрали фразу «з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові». Причому що у цій зміні немає прив’язки до періоду дії «карантинних заходів», і вони будуть чинні і після закінчення карантину.

Тепер трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Проте це не означає, що можна викидати такий документ, як «правила внутрішнього трудового розпорядку». Згадки про нього залишились в інших статтях КЗпП.

Також з’явились дві нові форми трудових відносин :

  1. трудовий договір про дистанційну (надомну) роботу,
  2. гнучкий режим робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.
Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
При цьому Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Щодо оплати вимушеного простою  на час дії карантинних заходів – додатково наголошено, що такий простій теж оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

  1. Щодо допомоги по частковому безробіттю.

Соціальна ініціатива, як покликана підтримати працівників  у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин, що спричинене впровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів.

 Важливо! Обов’язковою умовою для отримання такої допомоги є

  • по-перше, збереження трудових відносин між працівником і роботодавцем, і
  • по-друге – вжиття роботодавцем  заходів щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.

Які саме ці заходи встановлюють обласні державні адміністрації.  Можна також скористатись рекомендаціями для роботодавців щодо запровадження запобіжних заходів розповсюдження COVID-19 на робочих місцях, які надали Держслужба з питань праці ще 10 березня (http://dsp.gov.ua/main-news/rekomendatsii-vooz-shchodo-zaprovadzhennia-zapobizhnykh-zakhodiv-rozpovsiudzhennia-covid-19-na-robochykh-mistsiakh-pratsivnykiv/). А от хто і яким чином буде перевіряти факт вжиття таких заходів, наразі ще до кінця не визначено. Можемо припустити, що перевірками будуть займатись комісії місцевих органів влади  з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Така Допомога буде надаватись територіальним органом Державного центру занятості застрахованим особам у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин у випадках, передбачених законодавством.

Право на таку допомогу мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше 6-ти календарних місяців, сплачували страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.

Оскільки допомога буде надаватись через фінансування роботодавців, вони (роботодавці)  повинні  враховувати наступні умови, за відповідності яким буде надаватись така допомога:

  1. Допомога надається за зверненням роботодавця із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва для її виплати працівникам.
  2. Допомога не надаєтьсяза наявності у роботодавця заборгованості з виплати зарплати та сплати ЄСВ, яка виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення виробництва.
  3. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної зарплати, встановленої законом.
  4. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше строку проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.
  5. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю(розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), п. 1 ст. 36, ч. 3 ст. 38КЗпП, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду безробіття.
  6. Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.
  7. Період виплати допомоги по частковому безробіттю, якщо роботодавцем вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин виробничого характеру.
  8. Рішенняпро надання допомоги по частковому безробіттю приймається територіальним центром зайнятості на регіональному рівні протягом 3-х робочих днів з дня подання роботодавцем документів  за місцем реєстрації як платника ЄСВ.

Для отримання роботодавець має звернутись до тероргану Державного центру зайнятості, за місцем реєстрації його як платника ЄСВ, та подати наступні документи:

  • заяву у довільній формі;
  • копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком протиепідемічних карантинних заходів;
  • відомості про працівників (П. І. Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті)), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;
  • довідку про відсутність заборгованості з виплати зарплати та сплати ЄСВ, що виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.
➤